| трудолю́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | трудолю́бець | трудолю́бці |
| родовий | трудолю́бця | трудолю́бців |
| давальний | трудолю́бцеві, трудолю́бцю | трудолю́бцям |
| знахідний | трудолю́бця | трудолю́бців |
| орудний | трудолю́бцем | трудолю́бцями |
| місцевий | на/у трудолю́бцеві, трудолю́бці, трудолю́бцю | на/у трудолю́бцях |
| кличний | трудолю́бцю | трудолю́бці |
| [рідко] |