| трясу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трясу́чий | трясу́ча | трясу́че | трясу́чі |
| родовий | трясу́чого | трясу́чої | трясу́чого | трясу́чих |
| давальний | трясу́чому | трясу́чій | трясу́чому | трясу́чим |
| знахідний | трясу́чий, трясу́чого | трясу́чу | трясу́че | трясу́чі, трясу́чих |
| орудний | трясу́чим | трясу́чою | трясу́чим | трясу́чими |
| місцевий | на/у трясу́чому, трясу́чім | на/у трясу́чій | на/у трясу́чому, трясу́чім | на/у трясу́чих |
| [розм.] | ||||