| тугли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тугли́вий | тугли́ва | тугли́ве | тугли́ві |
| родовий | тугли́вого | тугли́вої | тугли́вого | тугли́вих |
| давальний | тугли́вому | тугли́вій | тугли́вому | тугли́вим |
| знахідний | тугли́вого, тугли́вий | тугли́ву | тугли́ве | тугли́вих, тугли́ві |
| орудний | тугли́вим | тугли́вою | тугли́вим | тугли́вими |
| місцевий | на/у тугли́вому, тугли́вім | на/у тугли́вій | на/у тугли́вому, тугли́вім | на/у тугли́вих |