| тужа́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тужа́вий | тужа́ва | тужа́ве | тужа́ві |
| родовий | тужа́вого | тужа́вої | тужа́вого | тужа́вих |
| давальний | тужа́вому | тужа́вій | тужа́вому | тужа́вим |
| знахідний | тужа́вий, тужа́вого | тужа́ву | тужа́ве | тужа́ві, тужа́вих |
| орудний | тужа́вим | тужа́вою | тужа́вим | тужа́вими |
| місцевий | на/у тужа́вому, тужа́вім | на/у тужа́вій | на/у тужа́вому, тужа́вім | на/у тужа́вих |