| тузе́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тузе́мний | тузе́мна | тузе́мне | тузе́мні |
| родовий | тузе́много | тузе́мної | тузе́много | тузе́мних |
| давальний | тузе́мному | тузе́мній | тузе́мному | тузе́мним |
| знахідний | тузе́мний | тузе́мну | тузе́мне | тузе́мні |
| орудний | тузе́мним | тузе́мною | тузе́мним | тузе́мними |
| місцевий | на/у тузе́мному, тузе́мнім | на/у тузе́мній | на/у тузе́мному, тузе́мнім | на/у тузе́мних |
| [рідко] | ||||