| тупи́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | тупи́тися, тупи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | тупи́тиметься | тупи́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | ту́питься | ту́пляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ту́плячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тупи́вся, тупи́всь | тупи́лися, тупи́лись |
| жін. р. | тупи́лася, тупи́лась | |
| сер. р. | тупи́лося, тупи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| тупи́вшись | ||