| тупоконі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тупоконі́чний | тупоконі́чна | тупоконі́чне | тупоконі́чні |
| родовий | тупоконі́чного | тупоконі́чної | тупоконі́чного | тупоконі́чних |
| давальний | тупоконі́чному | тупоконі́чній | тупоконі́чному | тупоконі́чним |
| знахідний | тупоконі́чний | тупоконі́чну | тупоконі́чне | тупоконі́чні |
| орудний | тупоконі́чним | тупоконі́чною | тупоконі́чним | тупоконі́чними |
| місцевий | на/у тупоконі́чному, тупоконі́чнім | на/у тупоконі́чній | на/у тупоконі́чному, тупоконі́чнім | на/у тупоконі́чних |