| | |
| ту́пцятися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ту́пцятися, ту́пцятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ту́пцяймося, ту́пцяймось |
| 2 особа | ту́пцяйся, ту́пцяйсь | ту́пцяйтеся, ту́пцяйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ту́пцятимуся, ту́пцятимусь | ту́пцятимемося, ту́пцятимемось, ту́пцятимемся |
| 2 особа | ту́пцятимешся | ту́пцятиметеся, ту́пцятиметесь |
| 3 особа | ту́пцятиметься | ту́пцятимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ту́пцяюся, ту́пцяюсь | ту́пцяємося, ту́пцяємось, ту́пцяємся |
| 2 особа | ту́пцяєшся | ту́пцяєтеся, ту́пцяєтесь |
| 3 особа | ту́пцяється | ту́пцяються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ту́пцяючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ту́пцявся, ту́пцявсь | ту́пцялися, ту́пцялись |
| жін. р. | ту́пцялася, ту́пцялась |
| сер. р. | ту́пцялося, ту́пцялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ту́пцявшись |
