туре́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | туре́цький | туре́цька | туре́цьке | туре́цькі |
родовий | туре́цького | туре́цької | туре́цького | туре́цьких |
давальний | туре́цькому | туре́цькій | туре́цькому | туре́цьким |
знахідний | туре́цький, туре́цького | туре́цьку | туре́цьке | туре́цькі, туре́цьких |
орудний | туре́цьким | туре́цькою | туре́цьким | туре́цькими |
місцевий | на/у туре́цькому, туре́цькім | на/у туре́цькій | на/у туре́цькому, туре́цькім | на/у туре́цьких |