| | | | |
| турецькомо́вний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | турецькомо́вний | турецькомо́вна | турецькомо́вне | турецькомо́вні |
| родовий | турецькомо́вного | турецькомо́вної | турецькомо́вного | турецькомо́вних |
| давальний | турецькомо́вному | турецькомо́вній | турецькомо́вному | турецькомо́вним |
| знахідний | турецькомо́вного, турецькомо́вний | турецькомо́вну | турецькомо́вне | турецькомо́вних, турецькомо́вні |
| орудний | турецькомо́вним | турецькомо́вною | турецькомо́вним | турецькомо́вними |
| місцевий | на/у турецькомо́вному, турецькомо́внім | на/у турецькомо́вній | на/у турецькомо́вному, турецькомо́внім | на/у турецькомо́вних |
