| турли́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (гнати, проганяти) | ||
| Інфінітив | турли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | турлі́мо, турлі́м | |
| 2 особа | турли́ | турлі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | турли́тиму | турли́тимемо, турли́тимем |
| 2 особа | турли́тимеш | турли́тимете |
| 3 особа | турли́тиме | турли́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | турлю́ | турлимо́, турли́м |
| 2 особа | турли́ш | турлите́ |
| 3 особа | турли́ть | турля́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| турлячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | турли́в | турли́ли |
| жін. р. | турли́ла | |
| сер. р. | турли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| турли́вши | ||