| | |
| тусува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тусува́тися, тусува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тусу́ймося, тусу́ймось |
| 2 особа | тусу́йся, тусу́йсь | тусу́йтеся, тусу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тусува́тимуся, тусува́тимусь | тусува́тимемося, тусува́тимемось, тусува́тимемся |
| 2 особа | тусува́тимешся | тусува́тиметеся, тусува́тиметесь |
| 3 особа | тусува́тиметься | тусува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тусу́юся, тусу́юсь | тусу́ємося, тусу́ємось, тусу́ємся |
| 2 особа | тусу́єшся | тусу́єтеся, тусу́єтесь |
| 3 особа | тусу́ється | тусу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тусу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тусува́вся, тусува́всь | тусува́лися, тусува́лись |
| жін. р. | тусува́лася, тусува́лась |
| сер. р. | тусува́лося, тусува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тусува́вшись |
