| | |
| тюпа́чити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тюпа́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тюпа́чмо |
| 2 особа | тюпа́ч | тюпа́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тюпа́читиму | тюпа́читимемо, тюпа́читимем |
| 2 особа | тюпа́читимеш | тюпа́читимете |
| 3 особа | тюпа́читиме | тюпа́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тюпа́чу | тюпа́чимо, тюпа́чим |
| 2 особа | тюпа́чиш | тюпа́чите |
| 3 особа | тюпа́чить | тюпа́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тюпа́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тюпа́чив | тюпа́чили |
| жін. р. | тюпа́чила |
| сер. р. | тюпа́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тюпа́чивши |
