| | | | |
| тягоду́ттєвий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | тягоду́ттєвий | тягоду́ттєва | тягоду́ттєве | тягоду́ттєві |
| родовий | тягоду́ттєвого | тягоду́ттєвої | тягоду́ттєвого | тягоду́ттєвих |
| давальний | тягоду́ттєвому | тягоду́ттєвій | тягоду́ттєвому | тягоду́ттєвим |
| знахідний | тягоду́ттєвий, тягоду́ттєвого | тягоду́ттєву | тягоду́ттєве | тягоду́ттєві, тягоду́ттєвих |
| орудний | тягоду́ттєвим | тягоду́ттєвою | тягоду́ттєвим | тягоду́ттєвими |
| місцевий | на/у тягоду́ттєвому, тягоду́ттєвім | на/у тягоду́ттєвій | на/у тягоду́ттєвому, тягоду́ттєвім | на/у тягоду́ттєвих |
