| тягомо́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тягомо́тний | тягомо́тна | тягомо́тне | тягомо́тні |
| родовий | тягомо́тного | тягомо́тної | тягомо́тного | тягомо́тних |
| давальний | тягомо́тному | тягомо́тній | тягомо́тному | тягомо́тним |
| знахідний | тягомо́тний | тягомо́тну | тягомо́тне | тягомо́тні |
| орудний | тягомо́тним | тягомо́тною | тягомо́тним | тягомо́тними |
| місцевий | на/у тягомо́тному, тягомо́тнім | на/у тягомо́тній | на/у тягомо́тному, тягомо́тнім | на/у тягомо́тних |