| тістува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тістува́тий | тістува́та | тістува́те | тістува́ті |
| родовий | тістува́того | тістува́тої | тістува́того | тістува́тих |
| давальний | тістува́тому | тістува́тій | тістува́тому | тістува́тим |
| знахідний | тістува́тий | тістува́ту | тістува́те | тістува́ті |
| орудний | тістува́тим | тістува́тою | тістува́тим | тістува́тими |
| місцевий | на/у тістува́тому, тістува́тім | на/у тістува́тій | на/у тістува́тому, тістува́тім | на/у тістува́тих |