| | |
| убі́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убі́люватися, убі́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убі́люймося, убі́люймось |
| 2 особа | убі́люйся, убі́люйсь | убі́люйтеся, убі́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убі́люватимуся, убі́люватимусь | убі́люватимемося, убі́люватимемось, убі́люватимемся |
| 2 особа | убі́люватимешся | убі́люватиметеся, убі́люватиметесь |
| 3 особа | убі́люватиметься | убі́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убі́лююся, убі́лююсь | убі́люємося, убі́люємось, убі́люємся |
| 2 особа | убі́люєшся | убі́люєтеся, убі́люєтесь |
| 3 особа | убі́люється | убі́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| убі́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | убі́лювався, убі́лювавсь | убі́лювалися, убі́лювались |
| жін. р. | убі́лювалася, убі́лювалась |
| сер. р. | убі́лювалося, убі́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убі́лювавшись |
