| уваля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уваля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уваля́ймо | |
| 2 особа | уваля́й | уваля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уваля́ю | уваля́ємо, уваля́єм |
| 2 особа | уваля́єш | уваля́єте |
| 3 особа | уваля́є | уваля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уваля́в | уваля́ли |
| жін.р. | уваля́ла | |
| сер.р. | уваля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уваля́вши | ||