| увере́ди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | увере́ди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увереді́мо, увереді́м, увере́дьмо | |
| 2 особа | увереди́, увере́дь | увереді́ть, увере́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увере́джу́ | увере́димо, увере́дим |
| 2 особа | увере́диш | увере́дите |
| 3 особа | увере́дить | увере́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увере́ди́в | увере́ди́ли |
| жін.р. | увере́ди́ла | |
| сер.р. | увере́ди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увере́ди́вши | ||