| | |
| уве́рстуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уве́рстуватися, уве́рстуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уве́рстуватиметься | уве́рстуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уве́рстується | уве́рстуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уве́рстуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уве́рстувався, уве́рстувавсь | уве́рстувалися, уве́рстувались |
| жін. р. | уве́рстувалася, уве́рстувалась |
| сер. р. | уве́рстувалося, уве́рстувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уве́рстувавшись |
