| уви́слий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уви́слий | уви́сла | уви́сле | уви́слі |
| родовий | уви́слого | уви́слої | уви́слого | уви́слих |
| давальний | уви́слому | уви́слій | уви́слому | уви́слим |
| знахідний | уви́слий | уви́слу | уви́сле | уви́слі |
| орудний | уви́слим | уви́слою | уви́слим | уви́слими |
| місцевий | на/в уви́слому, уви́слім | на/в уви́слій | на/в уви́слому, уви́слім | на/в уви́слих |