| уві́льнений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уві́льнений | уві́льнена | уві́льнене | уві́льнені |
| родовий | уві́льненого | уві́льненої | уві́льненого | уві́льнених |
| давальний | уві́льненому | уві́льненій | уві́льненому | уві́льненим |
| знахідний | уві́льнений, уві́льненого | уві́льнену | уві́льнене | уві́льнені, уві́льнених |
| орудний | уві́льненим | уві́льненою | уві́льненим | уві́льненими |
| місцевий | на/в уві́льненому, уві́льненім | на/в уві́льненій | на/в уві́льненому, уві́льненім | на/в уві́льнених |
| [рідко] | ||||