| уві́рити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (повірити) | ||
| Інфінітив | уві́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уві́рмо | |
| 2 особа | уві́р | уві́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уві́рю | уві́римо, уві́рим |
| 2 особа | уві́риш | уві́рите |
| 3 особа | уві́рить | уві́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уві́рив | уві́рили |
| жін.р. | уві́рила | |
| сер.р. | уві́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уві́рений | ||
| Безособова форма | ||
| уві́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| уві́ривши | ||