| | |
| уві́чнювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уві́чнювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уві́чнюймо |
| 2 особа | уві́чнюй | уві́чнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уві́чнюватиму | уві́чнюватимемо, уві́чнюватимем |
| 2 особа | уві́чнюватимеш | уві́чнюватимете |
| 3 особа | уві́чнюватиме | уві́чнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уві́чнюю | уві́чнюємо, уві́чнюєм |
| 2 особа | уві́чнюєш | уві́чнюєте |
| 3 особа | уві́чнює | уві́чнюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уві́чнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уві́чнював | уві́чнювали |
| жін. р. | уві́чнювала |
| сер. р. | уві́чнювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уві́чнюваний |
| Безособова форма |
| уві́чнювано |
| Дієприслівник |
| уві́чнювавши |
