| | |
| уга́чувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити гатку, силою встромляти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уга́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уга́чуймо |
| 2 особа | уга́чуй | уга́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уга́чуватиму | уга́чуватимемо, уга́чуватимем |
| 2 особа | уга́чуватимеш | уга́чуватимете |
| 3 особа | уга́чуватиме | уга́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уга́чую | уга́чуємо, уга́чуєм |
| 2 особа | уга́чуєш | уга́чуєте |
| 3 особа | уга́чує | уга́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уга́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уга́чував | уга́чували |
| жін. р. | уга́чувала |
| сер. р. | уга́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уга́чувавши |
