| | |
| уго́вкувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уго́вкувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уго́вкуймо |
| 2 особа | уго́вкуй | уго́вкуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́вкуватиму | уго́вкуватимемо, уго́вкуватимем |
| 2 особа | уго́вкуватимеш | уго́вкуватимете |
| 3 особа | уго́вкуватиме | уго́вкуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́вкую | уго́вкуємо, уго́вкуєм |
| 2 особа | уго́вкуєш | уго́вкуєте |
| 3 особа | уго́вкує | уго́вкують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уго́вкуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уго́вкував | уго́вкували |
| жін. р. | уго́вкувала |
| сер. р. | уго́вкувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уго́вкувавши |
