| | | | |
| угово́рюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | угово́рюваний | угово́рювана | угово́рюване | угово́рювані |
| родовий | угово́рюваного | угово́рюваної | угово́рюваного | угово́рюваних |
| давальний | угово́рюваному | угово́рюваній | угово́рюваному | угово́рюваним |
| знахідний | угово́рюваний, угово́рюваного | угово́рювану | угово́рюване | угово́рювані, угово́рюваних |
| орудний | угово́рюваним | угово́рюваною | угово́рюваним | угово́рюваними |
| місцевий | на/в угово́рюваному, угово́рюванім | на/в угово́рюваній | на/в угово́рюваному, угово́рюванім | на/в угово́рюваних |
