| | |
| уго́втатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уго́втатися, уго́втатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уго́втаймося, уго́втаймось |
| 2 особа | уго́втайся, уго́втайсь | уго́втайтеся, уго́втайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́втаюся, уго́втаюсь | уго́втаємося, уго́втаємось, уго́втаємся |
| 2 особа | уго́втаєшся | уго́втаєтеся, уго́втаєтесь |
| 3 особа | уго́втається | уго́втаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уго́втався, уго́втавсь | уго́вталися, уго́втались |
| жін.р. | уго́вталася, уго́вталась |
| сер.р. | уго́вталося, уго́вталось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уго́втавшись |
