| | |
| уготовля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уготовля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уготовля́ймо |
| 2 особа | уготовля́й | уготовля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уготовля́тиму | уготовля́тимемо, уготовля́тимем |
| 2 особа | уготовля́тимеш | уготовля́тимете |
| 3 особа | уготовля́тиме | уготовля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уготовля́ю | уготовля́ємо, уготовля́єм |
| 2 особа | уготовля́єш | уготовля́єте |
| 3 особа | уготовля́є | уготовля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уготовля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уготовля́в | уготовля́ли |
| жін. р. | уготовля́ла |
| сер. р. | уготовля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уготовля́вши |
