| угу́рни́й – прикметник | ||||
| (упертий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | угу́рни́й | угу́рна́ | угу́рне́ | угу́рні́ |
| родовий | угу́рно́го | угу́рно́ї | угу́рно́го | угу́рни́х |
| давальний | угу́рно́му | угу́рні́й | угу́рно́му | угу́рни́м |
| знахідний | угу́рни́й, угу́рно́го | угу́рну́ | угу́рне́ | угу́рні́, угу́рни́х |
| орудний | угу́рни́м | угу́рно́ю | угу́рни́м | угу́рни́ми |
| місцевий | на/в угу́рно́му, угу́рні́м | на/в угу́рні́й | на/в угу́рно́му, угу́рні́м | на/в угу́рни́х |
| [діал.] | ||||