| | |
| удава́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удава́тися, удава́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удава́ймося, удава́ймось |
| 2 особа | удава́йся | удава́йтеся, удава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удава́тимуся, удава́тимусь | удава́тимемося, удава́тимемось, удава́тимемся |
| 2 особа | удава́тимешся | удава́тиметеся, удава́тиметесь |
| 3 особа | удава́тиметься | удава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удаю́ся, удаю́сь | удаємо́ся, удаємо́сь, удає́мся |
| 2 особа | удає́шся | удаєте́ся, удаєте́сь |
| 3 особа | удає́ться | удаю́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удаючи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удава́вся, удава́всь | удава́лися, удава́лись |
| жін. р. | удава́лася, удава́лась |
| сер. р. | удава́лося, удава́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удава́вшись |
