| удави́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (задушити) | ||
| Інфінітив | удави́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удаві́мо, удаві́м | |
| 2 особа | удави́ | удаві́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удавлю́ | уда́вимо, уда́вим |
| 2 особа | уда́виш | уда́вите |
| 3 особа | уда́вить | уда́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удави́в | удави́ли |
| жін.р. | удави́ла | |
| сер.р. | удави́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уда́влений | ||
| Безособова форма | ||
| уда́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| удави́вши | ||