| | |
| удивля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удивля́тися, удивля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удивля́ймося, удивля́ймось |
| 2 особа | удивля́йся, удивля́йсь | удивля́йтеся, удивля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удивля́тимуся, удивля́тимусь | удивля́тимемося, удивля́тимемось, удивля́тимемся |
| 2 особа | удивля́тимешся | удивля́тиметеся, удивля́тиметесь |
| 3 особа | удивля́тиметься | удивля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удивля́юся, удивля́юсь | удивля́ємося, удивля́ємось, удивля́ємся |
| 2 особа | удивля́єшся | удивля́єтеся, удивля́єтесь |
| 3 особа | удивля́ється | удивля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удивля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удивля́вся, удивля́всь | удивля́лися, удивля́лись |
| жін. р. | удивля́лася, удивля́лась |
| сер. р. | удивля́лося, удивля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удивля́вшись |
