| | |
| удо́брювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удо́брювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удо́брюймо |
| 2 особа | удо́брюй | удо́брюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удо́брюватиму | удо́брюватимемо, удо́брюватимем |
| 2 особа | удо́брюватимеш | удо́брюватимете |
| 3 особа | удо́брюватиме | удо́брюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удо́брюю | удо́брюємо, удо́брюєм |
| 2 особа | удо́брюєш | удо́брюєте |
| 3 особа | удо́брює | удо́брюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удо́брюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удо́брював | удо́брювали |
| жін. р. | удо́брювала |
| сер. р. | удо́брювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| удо́брюваний |
| Безособова форма |
| удо́брювано |
| Дієприслівник |
| удо́брювавши |
