| | | | |
| удосто́юваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | удосто́юваний | удосто́ювана | удосто́юване | удосто́ювані |
| родовий | удосто́юваного | удосто́юваної | удосто́юваного | удосто́юваних |
| давальний | удосто́юваному | удосто́юваній | удосто́юваному | удосто́юваним |
| знахідний | удосто́юваний, удосто́юваного | удосто́ювану | удосто́юване | удосто́ювані, удосто́юваних |
| орудний | удосто́юваним | удосто́юваною | удосто́юваним | удосто́юваними |
| місцевий | на/в удосто́юваному, удосто́юванім | на/в удосто́юваній | на/в удосто́юваному, удосто́юванім | на/в удосто́юваних |
