| удружи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | удружи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удружі́мо, удружі́м | |
| 2 особа | удружи́ | удружі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удружу́ | удру́жимо, удру́жим |
| 2 особа | удру́жиш | удру́жите |
| 3 особа | удру́жить | удру́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удружи́в | удружи́ли |
| жін.р. | удружи́ла | |
| сер.р. | удружи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| удружи́вши | ||