| | |
| узвича́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | узвича́юватися, узвича́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | узвича́юймося, узвича́юймось |
| 2 особа | узвича́юйся, узвича́юйсь | узвича́юйтеся, узвича́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узвича́юватимуся, узвича́юватимусь | узвича́юватимемося, узвича́юватимемось, узвича́юватимемся |
| 2 особа | узвича́юватимешся | узвича́юватиметеся, узвича́юватиметесь |
| 3 особа | узвича́юватиметься | узвича́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узвича́ююся, узвича́ююсь | узвича́юємося, узвича́юємось, узвича́юємся |
| 2 особа | узвича́юєшся | узвича́юєтеся, узвича́юєтесь |
| 3 особа | узвича́юється | узвича́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| узвича́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | узвича́ювався, узвича́ювавсь | узвича́ювалися, узвича́ювались |
| жін. р. | узвича́ювалася, узвича́ювалась |
| сер. р. | узвича́ювалося, узвича́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| узвича́ювавшись |
