| узвича́їти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | узвича́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узвича́ймо | |
| 2 особа | узвича́й | узвича́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узвича́ю | узвича́їмо, узвича́їм |
| 2 особа | узвича́їш | узвича́їте |
| 3 особа | узвича́їть | узвича́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | узвича́їв | узвича́їли |
| жін.р. | узвича́їла | |
| сер.р. | узвича́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| узвича́єний | ||
| Безособова форма | ||
| узвича́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| узвича́ївши | ||