| улля́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | улля́тий | улля́та | улля́те | улля́ті |
| родовий | улля́того | улля́тої | улля́того | улля́тих |
| давальний | улля́тому | улля́тій | улля́тому | улля́тим |
| знахідний | улля́тий, улля́того | улля́ту | улля́те | улля́ті, улля́тих |
| орудний | улля́тим | улля́тою | улля́тим | улля́тими |
| місцевий | на/в улля́тому, улля́тім | на/в улля́тій | на/в улля́тому, улля́тім | на/в улля́тих |
| [рідко] | ||||