| улюби́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | улюби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | улюбі́мо, улюбі́м | |
| 2 особа | улюби́ | улюбі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | улюблю́ | улю́бимо, улю́бим |
| 2 особа | улю́биш | улю́бите |
| 3 особа | улю́бить | улю́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | улюби́в | улюби́ли |
| жін.р. | улюби́ла | |
| сер.р. | улюби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| улю́блений | ||
| Безособова форма | ||
| улю́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| улюби́вши | ||