| уме́ншений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уме́ншений | уме́ншена | уме́ншене | уме́ншені |
| родовий | уме́ншеного | уме́ншеної | уме́ншеного | уме́ншених |
| давальний | уме́ншеному | уме́ншеній | уме́ншеному | уме́ншеним |
| знахідний | уме́ншений, уме́ншеного | уме́ншену | уме́ншене | уме́ншені, уме́ншених |
| орудний | уме́ншеним | уме́ншеною | уме́ншеним | уме́ншеними |
| місцевий | на/в уме́ншеному, уме́ншенім | на/в уме́ншеній | на/в уме́ншеному, уме́ншенім | на/в уме́ншених |