| | |
| уми́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уми́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уми́люймо |
| 2 особа | уми́люй | уми́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уми́люватиму | уми́люватимемо, уми́люватимем |
| 2 особа | уми́люватимеш | уми́люватимете |
| 3 особа | уми́люватиме | уми́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уми́люю | уми́люємо, уми́люєм |
| 2 особа | уми́люєш | уми́люєте |
| 3 особа | уми́лює | уми́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уми́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уми́лював | уми́лювали |
| жін. р. | уми́лювала |
| сер. р. | уми́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уми́лювавши |
