| уможли́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уможли́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уможли́вмо | |
| 2 особа | уможли́в | уможли́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уможли́влю | уможли́вимо, уможли́вим |
| 2 особа | уможли́виш | уможли́вите |
| 3 особа | уможли́вить | уможли́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уможли́вив | уможли́вили |
| жін.р. | уможли́вила | |
| сер.р. | уможли́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уможли́влений | ||
| Безособова форма | ||
| уможли́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| уможли́вивши | ||