| | |
| умудрува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | умудрува́тися, умудрува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | умудру́ймося, умудру́ймось |
| 2 особа | умудру́йся, умудру́йсь | умудру́йтеся, умудру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | умудру́юся, умудру́юсь | умудру́ємося, умудру́ємось, умудру́ємся |
| 2 особа | умудру́єшся | умудру́єтеся, умудру́єтесь |
| 3 особа | умудру́ється | умудру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | умудрува́вся, умудрува́всь | умудрува́лися, умудрува́лись |
| жін.р. | умудрува́лася, умудрува́лась |
| сер.р. | умудрува́лося, умудрува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| умудрува́вшись |
