| уніка́т – іменник чоловічого роду | ||
| (унікум) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | уніка́т | уніка́ти |
| родовий | уніка́ту | уніка́тів |
| давальний | уніка́ту, уніка́тові | уніка́там |
| знахідний | уніка́т | уніка́ти |
| орудний | уніка́том | уніка́тами |
| місцевий | на/в уніка́ті | на/в уніка́тах |
| кличний | уніка́те* | уніка́ти* |
| [рідко] |