| | | | |
| упере́джений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (випереджений) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | упере́джений | упере́джена | упере́джене | упере́джені |
| родовий | упере́дженого | упере́дженої | упере́дженого | упере́джених |
| давальний | упере́дженому | упере́дженій | упере́дженому | упере́дженим |
| знахідний | упере́джений, упере́дженого | упере́джену | упере́джене | упере́джені, упере́джених |
| орудний | упере́дженим | упере́дженою | упере́дженим | упере́дженими |
| місцевий | на/в упере́дженому, упере́дженім | на/в упере́дженій | на/в упере́дженому, упере́дженім | на/в упере́джених |
| | | | |
| [діал.] | | | | |
