| уповнова́ження – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | уповнова́ження | уповнова́ження |
| родовий | уповнова́ження | уповнова́жень |
| давальний | уповнова́женню | уповнова́женням |
| знахідний | уповнова́ження | уповнова́ження |
| орудний | уповнова́женням | уповнова́женнями |
| місцевий | на/в уповнова́женні, уповнова́женню | на/в уповнова́женнях |
| кличний | уповнова́ження* | уповнова́ження* |