| уповновла́стити – дієслово доконаного виду | ||
| (уповноважити) | ||
| Інфінітив | уповновла́стити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уповновла́стьмо | |
| 2 особа | уповновла́сть | уповновла́стьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уповновла́щу | уповновла́стимо, уповновла́стим |
| 2 особа | уповновла́стиш | уповновла́стите |
| 3 особа | уповновла́стить | уповновла́стять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уповновла́стив | уповновла́стили |
| жін.р. | уповновла́стила | |
| сер.р. | уповновла́стило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уповновла́стивши | ||