| | |
| упрова́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | упрова́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | упрова́джуймо |
| 2 особа | упрова́джуй | упрова́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упрова́джуватиму | упрова́джуватимемо, упрова́джуватимем |
| 2 особа | упрова́джуватимеш | упрова́джуватимете |
| 3 особа | упрова́джуватиме | упрова́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упрова́джую | упрова́джуємо, упрова́джуєм |
| 2 особа | упрова́джуєш | упрова́джуєте |
| 3 особа | упрова́джує | упрова́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| упрова́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | упрова́джував | упрова́джували |
| жін. р. | упрова́джувала |
| сер. р. | упрова́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| упрова́джуваний |
| Безособова форма |
| упрова́джувано |
| Дієприслівник |
| упрова́джувавши |
