| упу́щений1 – дієприкметник | ||||
| (втрачений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | упу́щений | упу́щена | упу́щене | упу́щені |
| родовий | упу́щеного | упу́щеної | упу́щеного | упу́щених |
| давальний | упу́щеному | упу́щеній | упу́щеному | упу́щеним |
| знахідний | упу́щений | упу́щену | упу́щене | упу́щені |
| орудний | упу́щеним | упу́щеною | упу́щеним | упу́щеними |
| місцевий | на/в упу́щеному, упу́щенім | на/в упу́щеній | на/в упу́щеному, упу́щенім | на/в упу́щених |